У німецької промисловості міцно утвердилися принципи демократизації управління. Для запобігання страйків на підприємствах важкої промисловості ще в 1951 р. був прийнятий закон про закріплення за представниками робітників 50% місць в радах директорів найбільших компаній (цей факт, природно, замочують у радянській пресі). Колегіальний метод управління, реалізація принципів партнерства значно покращують виробничий клімат на підприємствах, стимулюють зацікавленість робітників в досягненні поставлених управлінських, економічних і соціальних завдань. Досвід Німеччини був підхоплений в Австрії, Данії, Голландії, Люксембурзі та Швеції, де також були прийняті закони про участь робітників у роботі рад директорів. У підсумку Німеччина за короткий термін з переможеної, зруйнованої війною країни перетворилася на одне з провідних промислово розвинутих держав світу. За обсягом промислового виробництва Німеччина посідає перше місце в Європі та третє (після США та Японії) у світі.
Ми перемагаємо, а Захід програє, і небагато що можна зробити для зміни цієї тенденції, тому що головні причини поразки закладені в них самих.
Ще недавно важко було знайти літературу, об’єктивно висвітлює досвід розвинених країн в галузі менеджменту. Зараз книжкові прилавки і бібліотеки мають у своєму розпорядженні солідним добором перекладних книжок з питань управління, інвестування, фінансовим системам, банківської справи. Найчастіше відображається американський досвід ведення бізнесу і намічаються небезпечні тенденції прямого перенесення американської моделі господарювання на російський грунт.
Лідер світової економіки. За останні 50 років Америка була безперечним лідером світової економіки. Продуктивність праці в США стрімко зростала завдяки використанню нових технологій та передових методів управління і за останні сто років вона є найвищою в світі. У післявоєнні роки продуктивність праці в європейських країнах становила лише 30-40% від рівня США, а в Японії - 14%. Економічні показники США збільшувалися на 3,2%) на рік, доходи населення подвоювалися кожні 20 років, 80% світового випуску автомобілів і 52% виробництва сталі забезпечували американські підприємства.


